| Старий Самбір |
|
Старий Самбір - місто, адміністративний центр Старосамбірського району Львівської області. Розташоване у верхів'ях р. Дністер на лівому березі за 73 км вiд обласного центру (м.Львів), на перехрестi дорiг Львiв - Ужгород, Дрогобич - Перемишль. Географiчнi координати мiста - 49,3 гр. пiвнiчної ширини та 23,8 гр. схiдної довжини. Центр мiста (площа Ринок) на пiдвищенню висотою 305,96 метра над рiвнем моря. Середня температура найхолоднiшого мiсяця (сiчень) - -4 гр.С, середня температура липня - +22 гр.С. Кiлькiсть мешканцiв на кiнець 2000 року складає 35670 чоловiк. Походження назви Самбір
ІсторіяПерші згадки про Старий Самбір датуються ΙΧ ст. У 1375 році місто було центром повіту. Після заснування у 1390р. Нового Самбора місто почало називатися Старим Самбором або Старим Містом. До складу сучасного міста входять
В 1553 році Старий Самбір дістав привілей на Магдебурзьке право. Найдавнішим заняттям населення було ремесло, особливо ткацтво. В ΧΥΙ ст. тут вже існували різничий, пекарський, ковальський, ткацький, шевський, кравецький та кушнірські цехи з загальною кількістю 30-35 майстрів. В 1628 році тут було вже 43 майстри. Старий Самбір був значним торговим центром, де відбувалися два ярмарки та щотижневі торги. В 1659 році місто дістало право складу купецьких товарів у торгові дні, тобто прибулі сюди купці повинні були виставляти свій товар на продаж і лише непродані товари можна було везти далі. 13 жовтня 1648р. Старий Самбір здобутий військами Богдана Хмельницького. Штурмом міста керував отаман Капуста. 1650р. Ян Казимір підтверджує привілеї Старого Самбора. 1690р місто потерпає від саранчі, а 1705р.- від епідемії чуми. 1753р.- єпископ Сіраковський посвячує костел в Старому Самборі. З 1883 по 1835рр. в місті страшні посухи та пожежі. 1837р.-землетрус, що знищив місто. З того часу воно не відігравало значної ролі в регіоні. Натомість процвітає Новий Самбір. 1870р в місті закінчено будувати залізницю. Під час Першої світової війни, в результаті Галицької битви, російські війська, в кінці вересня 1914р., вийшли в Карпати. Старий Самбір був зайнятий частинами 8-ї російської армії і перебував в її руках з осені 1914р. до початку 1915р. В районах Турки і Старого Самбора відбувалися бої між російськими та австро-німецькими військами. Під час війни українці стали на боці Австро-Угорщини. У 1920-х рр. близько 90% мешканців містечка були євреями, 18% українців і 2% поляків. У часи україно - польської війни 1918 - 1920 рр. в Старому Самборі було сформовано гірську бригаду СС з ініціативи Осипа Білобрама, у якій його син Корнил був хорунжим. Ця група згодом стала називатися "Старий Самбір". В той час основна маса сільськогосподарського населення міста розорялась. Значних розмірів набуває еміграція, в основному до Америки. На початку 1927р. в Старому Самборі було 93 ремісники. Тоді ж було 53 торгові підприємства, діяли торговельно-кредитний банк, повітова інвестиційна каса, кооператив. У 1936р. в Старому Самборі існували млин і паровий тартак, а також невеличка електростанція, меблева майстерня, дві цегельні і 6 олійниць. В 1926-1929рр. в місті постійно налічувалось від 195 до 220 чоловік безробітних. 30 червня 1941р Старий Самбір був захоплений німецькими військами. Почалась Друга світова війна. В перші ж місяці окупації було знищено майже все єврейське населення (2300 чол.), врятувалося лише 15 чоловік. 1943 року в місті був створений один з куренів Української Народної Самооборони. Влітку війська 1-го Українського фронту, розгромивши німецьке угрупування в районі Броди-Львів, вийшли до Старого Самбора і 7 серпня 1944 року визволили місто. Курінь називався "Галайда", командир - Мирошкевич, псевдо "Богдан". 1948 року в місті організований колгосп ім. Леніна. В 1960 році колгосп реорганізований в радгосп "Старосамбірський". В 1966 році радгосп перейменовано в "Дністровський" і його центральна садиба переведена в с. Спас. В 1953році в місті побудований кінотеатр ім. Шевченка на 380 місць (діє і до теперішнього часу). В 1958р. споруджено пам'ятник В.І Леніну та скульптуру "Мати-героїня", в 1959р - пам'ятник воїнам полеглим у Другій світовій війні. В 90-ті роки, пам'ятники демонтовано, а могилу Козакова перенесено на міський цвинтар. В 2000 році на цьому ж місці споруджено символічний хрест в честь 2000 років від народження Христового. В 1963р. в місті розбито новий сквер. (До речі єдиний в місті і надалі) В 1967р. розпочав свою роботу комбінат побутового обслуговування "Карпати" Освіта та культураПерша, тривіальна, школа, в якій навчалося 12 учнів була відкрита в Старому Самборі в 1799 році. В 1860р. в ній навчалось 89 учнів з 243 дітей шкільного віку. В 1914 році тут були 6-ти класна жіноча і чоловіча школи, в яких працювало 19 вчителів, а в 20-30 роках ΧΧ століття - 7-класна загальна чоловіча і 7-класна жіноча школа з польською мовою викладання. В 1939 році в них навчалося 210 хлопців і 118 дівчат. В 60-ти роках в Старому Самборі діяла Старосамбірська середня школа, вечірня середня школа робітничої молоді, музична школа - семирічка, яка була відкрита 1963р. На даний час (2008р) в місті діє музична школа, Старосамбірська середня школа №1 (директор - Нискогуз Г.М) та Старосамбірська середня школа №2 ім. о. Дашо з поглибленим вивченням іноземної мови ( директор - Хмельовський І. О). В Старому Самборі ще в 1925 році діяли такі громадські організації, як Старосамбірська "Просвіта", "Стрілець", "Агудас Ізраел", "Сокіл". В 2008 році діють такі організації як, "Союз Українок" "Меморіал", "Червоний Хрест", "Просвіта", "Пласт" та ін. В 1945 - 1960 рр. в Старому Самборі виходила газета "Радянське село", з 1960 - 1991 рр - газета "Радянське Прикарпаття", з 1991 - 2007 рр - газета Старосамбірської районної ради "Прикарпаття". В 2008 році почали виходити газети "Голос Прикарпаття" та "Прикарпатська ватра". Також в місті діє власне радіо "Голос Прикарпаття", яке віднедавна почало трансляцію і на FM-хвилях. Пам'ятки архітектуриМісцева ратуша - одна з найдавніших в Україні Для туриста
Як доїхати? З залізничного вокзалу м.Львова прямують маршрутні таксі "Львів-Старий Самбір", "Львів-Турка"(через Старий Самбір). Режим курсування маршрутних таксі з 5:00 до 21:00 кожного дня з періодом 15-20хв. Природно-заповідний фонд СтаросамбірщиниНа Старосамбірщині налічується 18 об’єктів та територій природно-заповідного фонду різних рангів і категорій заповідання загальною площею 8643,96 га, що становить 6,94% від площі району. У ряду природоохоронних об’єктів (регіональний ландшафтний парк “Верхньодністровські Бескиди”, пам’ятка садово-паркового мистецтва ХVІІІ ст. загальнодержавного значення “Міженецький парк”) існують передумови для розвитку широкого спектру форм екологічного туризму.
Скеля “Соколів (Чортів) камінь” В обході №8 Спаського лісомисливського лісництва стоїть геологічна пам'ятка природи — скеля “Соколів (Чортів) камінь”. Цей витвір неживої природи весь в ієрогліфах. Кажуть, що це лише частина кам'яного велетня, бо його добрий шмат став об'єктом промислової розробки у минулі віки. “Чортові скелі” розташовані на горі, яка знаходиться на лівому березі Дністра між селами Спас та Бусовисько на відстані 7 км від Лаврова. Скеля-камінь складається з трьох виразно виділених масивів. Два з них, які безпосередньо прилягають один до одного, є неначе базою, яка в своєму діаметрі має біля 50 м. Третій камінь лежить на двох перших та дещо похилений у північний бік. Висота цього тричасного каменя становить 12 метрів. Ці скелі складаються із пісковика. Цікаво, що в цьому районі немає скель саме з такою геологічною будовою. Загальна довжина масиву 80 метрів. За легендою, коли Лаврівський монастир став важливим духовним центром навіть для далеких околиць, диявол постановив знищити святиню. Спочатку він ставив усякі перепони монахам у час богослужінь, але марно. Тоді взяв нечистий у високих горах камінь та ніс його ввечері, щоб розвалити монастир. Ченці ж безпечно полягали спати. І приснився ігуменові дивний сон, про який він пізніше оповів у записці, що згоріла під час пожежі монастиря у 1767 році. Ось бачить він уві сні як наближається до монастиря чорна хмара та щораз нижче опускається. Ігумен, жахнувшись, став гаряче молитись. Раптом з лісистої гори зі своєї каплички зійшов Святий Іван Хреститель та відігнав цю хмару від монастиря. А чорт уже добре змучився тягнути скелю та й присів на горі над Бусовиськом перепочити. Аж ось тричі проспівали півні у селі та нечистий зник, а камінь залишився на горі до наших днів. По древніх соляних промислах. Стара Сіль - Стара Ропа - Солянуватка - Саліна. У Галицько-Волинському літописі ці населені пункти згадуються від 1255 року. Сіль експортувалась на Київщину та у Прибалтику. Селище Стара Сіль лежало на основних шляхах, які вели до р.Сян, через Перемишль - до Прибалтики і вздовж Прикарпаття, а також виходили на Руський шлях через Карпати. Про ці шляхи згадує і грецький вчений Геродот. Він дає опис р.Дністер. В УІ ст. до н.е. грецькі купці, переважно із колоній, що були на Чорноморському узбережжі, вели жваву торгівлю. Вони приїжджали до Прикарпаття за сіллю і в Прибалтику - за янтарем. Із Старої Солі можна пройти до с.Скелівка - колишнього відомого торгового центру. Там мандрівники можуть ознайомитись з пам’ятками архітектури ХV та ХVІ ст.ст. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ← Старий Самбір і євреї |