Я чув від своєї бабки Білоконихи, яка мала 115 років, про печеру, що там жив Устим Кармалюк.

    Цю печеру не важко і зараз відшукати: вона знаходиться в Зеленому ярі, що на правому березі Дністра біля села Грушівці.
Там є ліс, у лісі — яр, а над ним — в похилому березі — невелика дірка зіяє. То вхід до тої печери.

    Колись давним-давно він був широкий, як двері, а тепер засунувся. Я малим лазив туди. В середині печера простора, як доб-ра хата з декількома кімнатами. А таємний хід з неї веде попід Дністер десь аж на Поділля, але я туди не ходив, бо як йти дале-ко, то дух забиває і нема чим дихати.

    Не один пан, казала бабуся, сходив землю на сусідньому з нами Поділлі, шукаючи той таємний хід попід Дністер, та лише
Кармалюк знав, де він. Коли пани починали дуже ганятися за ним, то він таємним ходом пробирався аж до Зеленого яру. Тут він і мав надійний притулок у небезпеку. Тут зберігав зброю та скарби.