Багато уваги під час конференції було приділено Україні. Святослав Куруленко, голова офіційної делегації від України, заступник міністра з охорони навколишнього середовища, виступав на відкритті конференції. Воно й не дивно, адже попередня конференція такого рівня відбувалася в Україні. Зокрема, під час конференції міністрів у Києві була заснована ще й Ініціатива «Навколишнє середовище та безпека: трансформуючи ризики у співпрацю». Зокрема, на VI Конференції міністрів відбулася презентація підготовлених в рамках Ініціативи звітів по ситуації на Балканах, в Центральній Азії, Кавказі та Східній Європі. Мета Ініціативи — сприяти країнам у виявленні, аналізі та, по можливості, зниженні ризику для стабільності та безпеки, який виникає внаслідок екологічних проблем. Аналіз ситуації, оформлений у вигляді звітів, які містять матеріали, карти і навіть марки різних країн, вже зараз використовують у школах, під час дискусій та при розробці державної політики.

У спеціальній доповіді «Співпраця між Україною та Молдовою по Дністру»_під час презентації Ініціативи Константин Михайлеску, міністр екології та природних ресурсів Молдови, розповів про успіхи у спрівпраці між його країною та Україною по охороні Дністра. На жаль, не зважаючи на те, що як Україна, так і Молдова мають добре розвинену водну політику та ратифікували важливі міжнародні документи як Гельсінська конвенція по транскордонним водам ( 1992), Лондонський протокол по Воді та Здоров’ю (1999) та інші міжнародні документи, українці розпочали будівництво Дністровської гідроакумулюючої станції без попередження сусідів.

— Є міжнародні процедури згідно Конвенції ЕСПО: коли будується якийсь об’єкт, як наприклад гідровузел в Ново-Дністровську, то згідно процедури має бути здійснена оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС). Ми стривожені тим, що будівництво давно ведеться, нас не повідомили. В липні цього літа ми організували експедиції і були здивовані, коли невеликий кораблик не можна було пустити на воду, відразу після плотини 1,5 метра. А раніше це була повноводна ріка. Ми надіслали офіційни лист, вже пройшло декілька місяців, але, на жаль, ми жодної офіційної відповіді не отримали. Ми хочемо, щоб створили спільну групу експертів, хай науковці працюють і пояснять — яка може бути небезпека від такого проекту, — схвильовано розповідав Константин Михайлеску, міністр екології та природних ресурсів Молдови.

Молдавська сторона запропонувала підписати спеціальний документу між Україною та Молдовою: Дністровську конвенцію. Однак чи змінить це ситуацію, зважаючи на неефективність старої угоди по використанню вод Дністра, підписаного 1994 року, якого Україна не дотрималася?

Як зазначила Олена Зубкова, професор Академії наук Молдови та голова екотоксикології Республіки Молдова, наразі здатність ріки до самоочищення — нульова.

— Ми побачили зміни в Дністрі як тільки включились в роботу ГЕС-1 у Дністровську та ГЕС-2 в Славчику (українська станція на кордоні між Україною та Молдовою побудована в часи Радянського Союзу для регулювання рівня води, щоб у нижній течії води температура була нормальною), наголосила вона. — Тому що спускають з Дністровського гідровузла-1 з глибини 54 метри і вода йде холодна. У нас влітку, коли на вулиці 30 градусів тепла, температура води в середній ділянці Дністра не підвищується більше 14 градусів, а так тримається між 11 та 9 градусами. А навесні та восени все навпаки. І це все позначається на живому. Зараз Україна між цими двома вузлами будує ще гідроакумулюючу станцію. Це може призвети і до сейсмологічних та оползневих наслідків і вода буде качатися по цим 7,5 метрових в діаметрі трубопроводах, падаючи на генератор. Якщо не зупинять будівнитво ГЕС, Дністра нижнього та середнього не буде. Це будуть шматочки озер. Це буде катастрофа для Дністра.

Не пощастило під час конференції нашим сусідам почути офіційну відповідь України. На цю спеціальну сесію, як розраховував міністр екології Молдови, ніхто з української делегації чомусь для конструктивного діалогу не прийшов. Підтримку сусідам висловили лише українські представники екологічних громадських організацій. Для українських журналістів такі заяви мають стати інформацією для розслідування.