Нові відкриття у Прикарпатті

Л.Мацкевий, І.Кочкін, Т.Ткачук.

    Ще у другій половині XIX століття науковцям стало відомо про печери, що знаходяться на правому березі Дністра на відтинку від Галича до Городенки. У цих природних, а часом і рукотворних порожнинах були зафіксовані не тільки сліди перебування тварин, але й використання таких утворів людиною. Інтерес до даної території пов'язується і з тією обставиною, що саме на березі Дністра, як на полях так і в печерах, було знайдено значну кількість поселень доби раннього заліза, а на протилежному, лівому березі річки - два скарби золотих речей загальною вагою понад 7 кг, що датуються тим же часом.

    У 2003 році Прикарпатська археологічна експедиція НАН України проводила в регіоні вже 30-ий польовий сезон. Роботи були особливо відповідальні. Адже в цей рік відзначалося 750 років коронації Данила Галицького, а також 700-річчя Галицької митрополії. А саме ця проблематика, поряд з іншими установами, розробляється колективом експедиції. Як і в попередні роки, основні дослідження планувалось проводити поблизу с. Одаєва. Реалізація спільного проекту здійснювалась Прикарпатською експедицією, при участі найбільших наукових і, зокрема, археологічних осередків регіону - відділів археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича Національної академії наук України (Львів) і Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич),Прикарпатського університету ім. В. Стефаника, вихованців Малої академії наук, інших організацій та товариств. Восени було заплановано висвітлити ці роботи в наукових доповідях на Міжнародній археологічній конференції у Галичі, яку запланував Національний заповідник.

    Особливістю польових археологічних досліджень було те, що вони проводились одночасно двома загонами, -"наземним" і "підземним". У ході розвідкових робіт визначено місце розташування багатошарового поселення Одаїв II на пагорбі біля присілка Думка, в місцевості Городище. Було закладено декілька розвідкових розкопів (шурфів) на гребені та південному схилі пагорба. Аналіз знахідок перевершив усі сподівання. Вдалось локалізувати глинобитний майданчик, який виявився залишками житла доби трипільської культури ІV- III тис. до Різдва Христового. Таке трапляється нечасто. Значення пам'яток цієї людності, її вклад у світову культуру важко переоцінити, і не тільки для українського народу. Саме трипільське суспільство стояло на найвищих на той час щаблях розвитку мирних землеробських племен, очевидно, поневолених і в значній мірі знищених більш войовничими спільнотами так званих шнурових культур.

    На місці найбільшого скупчення знахідок на поселенні Одаїв II був закладений стаціонарний розкоп. Крім професійних археологів, у складі експедиції працювали і студенти-практиканти історичного факультету Прикарпатського університету. Приємною несподіванкою було прохання керівництва кафедри археології Торуньського університету ім. Міколая Коперніка зарахувати до складу експедиції для проходження археологічної практики за післямагістерською програмою магістрів університету Аню Ярач і Радослава Щодровски. Це, безумовно, висока оцінка робіт нашого колективу.

    При розкопках поселення Одаїв II зафіксовано триразове заселення цієї місцевості - в епоху бронзи (ХІІ - Х ст. до н.е.), трипільський час і добу пізнього палеоліту (близько 20 тис. років тому). Найбільший науковий інтерес представляє культурний шар доби енеоліту, зокрема трипільської культури. На окремих ділянках уже на глибині 0,2-0,6 м були відзначені залишки житла. Це перш за все частини глиняної долівки та стіни згорілої споруди, а також уламки специфічного ліпного посуду, крем'яні знаряддя, бронзово-мідна криця. Вдалося з'ясувати, що житло своєю віссю було зорієнтоване за лінією північний схід - південний захід. Таким чином, його довгі стіни непогано освітлювалися променями сонця. Хоча житло й було розташоване на досить значному схилі, проте мешканці, очевидно, доклали певні зусилля, для нівелювання (вирівнювання) поверхні пагорба і виведення (створення) горизонтальної долівки споруди. Його стіни мали стовпово-тинну конструкцію і були вимащені глиною. Основою підлоги (долівки) були, вірогідно, дерев'яні колоди, викладені поперек житла. Поверхня колод, очевидно, покривалась доволі товстим шаром глини з досить великою кількістю рослинних домішок соломи та полови. Дерев'яні перекриття стелі житла, мабуть, були також вимащені (обмазані) глиною. Частина площин досліджуваного житла була підмазана глиною з домішками крейди або вапна, тому вони, серед інших частин, які мають червоне (цегляне) забарвлення, виділяються дещо брунатним, майже білим кольором. Найбільш випаленою частиною майданчика є його південна сторона, де, можливо, знаходилась пічка. Перераховані деталі свідчать про високу майстерність, як на той час, житлобудівництва. Такі житла, часом, мали декілька поверхів і мало чим відрізнялися від сучасних сільських хат.

    "Підземним" або точніше "печерним" загоном обстежені пам'ятки нашої історії, практично, від найдавніших часів до сьогодення. Так, в печері Думка (Одаїв XI) відзначено сліди перебування людини в добу палеоліту, про що свідчать залишки вогнищ, кам'яні знаряддя праці та кістки північного оленя. Вік поселення - близько 20 тисяч років. Знахідки датовані добою енеоліту (трипільська культура й культура шнурової кераміки), раннього заліза (культура голіградської групи фракійського гальштату) та княжої доби віднайдені в інших печерних порожнинах, Одаїв ХІІ-ХVIII.

    Спільними зусиллями загонів на городі жителя присілка Думка Петра Грицака по вул. П.Дорошенка (колишня Ю.Гагаріна), 12 відкрито поселення доби мезоліту Одаїв XXI, вік якого 10-8 тисяч років. Тут знайдено 136 кам'яних виробів. Із знарядь відзначимо ножі, скребки, різці, наконечники стріл. В цей час крем'яна сировина, очевидно, цінувалась на рівні дорогоцінних металів. Про такий паритет свідчать етнографічні спостереження за деякими сучасними племенами Америки, Африки та Азії.

    Важливим завданням експедиції вже на протязі багатьох років є пошуки відповіді на питання про час використання людськими спільнотами так званих відкритих територій і печерних утворів. У печерах, а особливо в їх дальніх галереях, тут практично цілий рік стабільна температура від +8? до +10? за Цельсієм, вологість - 95 - 98% і повна темнота. Проживати в них, особливо довгий час, було не тільки не доцільно, а часом і згубно для людини. Очевидно, такі порожнини могли використовуватися лише у часи небезпеки або для різноманітних духовних потреб - як святилища та для поховання в них людей, а в окремих випадках, особливо в зимову пору - як притулок для мисливців і рибалок. Натомість, невеликі й сухі гроти та навіси і майданчики перед ними могли використовуватися у любу пору року. Частіше саме майданчики слугували для здійснення виробничої діяльності, а власне кам'яні утвори, тобто печери, - для нічного відпочинку. Але це поки що лише попередні висновки.

    Завершуючи нашу оповідь дякуємо всіх учасників експедиції (їх було понад 50) за сумлінну працю і посильний вклад у наукову скарбницю про давнє минуле краю.

    І останнє. Наша експедиція у цьому році була практично "безгрішна" і "безкошторисна". У свій час ми звикли, що держава нам неодмінно виділить кошти на розкопки. В останні роки працівники експедиції, крім магістрів з Польщі, яких оплатила їх держава, працювали на громадських засадах. Спонсорів знайти не вдалось.

    Хотілося б висловити сердечну подяку всім тим, хто надав нам посильну допомогу - голові приватної агрофірми "Одаївська" Володимиру Готюру, жителю присілка Думка Петру Грицаку та його родині, всім селянам, хто дією і добрим словом допомагав у наших дослідженнях.

    Сподіваємось, що нашу оповідь прочитають і ті, хто могли би надати нам матеріально-технічну допомогу. Із своєї сторони будемо щиро вдячні за таку підтримку наших наукових досліджень. Ми неодмінно повідомимо про сприяння у вивченні минулого краю у своїй лекційній та музейній презентації, виступах по радіо та телебаченню, газетах і журналах, наукових монографіях і нарисах.

    Особливо значні результати про давнє минуле в усьому світі в останні десятиліття отримуються при дослідженні печер, навісів і гротів. В Україні в них переховувались і учасники національно-визвольних змагань. У таких утворах краще ніж на відкритій (наземній) поверхні зберігаються свідчення про пам'ятки природи, матеріальної і духовної культури. Вони можуть бути широко використані в історико-краєзнавчому, природознавчому, спелеологічному, інших аспектах, як пункти туризму, місця проведення учбового процесу з краєзнавства, історії, археології, геології, географії тощо.   

Підписи до фото:

Фото 1: Розчистка залишків трипільського житла на поселенні Одаів ІІ.
Фото 2:Під час досліджень глинобитного майданчика трипільського житла на поселенні Одаїв ІІ.

Фото 3: Дослідження печери Одаїв ХІ у якій зафіксовано поселення доби пізнього палеоліту (близько 20 тис. років тому).