Анна ГАРГАЛЯ

Наслідком глобального потепління є дедалі відчутніша зміна клімату, а зменшення кількості опадів і наступ пустелі загострюють проблему забезпечення населення питною водою. Зменшення її світових запасів уже сьогодні спричиняє зростання числа конфліктів на ґрунті водокористування у деяких регіонах. Відтак світова спільнота все більше усвідомлює важливість охорони та раціонального використання водних ресурсів. Це усвідомлення трансформувалося у визначені спеціальною конвенцією ООН принципи інтегрованого управління басейнами річок, які течуть на території кількох держав. У тім числі – Дністра.
Сьогодні Дністер має серйозні екологічні проблеми, причиною яких є забруднення води та режим його водних потоків. Погіршення екологічного стану річки поглиблюється Придністровським конфліктом, який значною мірою перешкоджає використанню загальної інфраструктури очищення стічних вод. Проблема має транскордонний характер, оскільки Дністер тече з України у Молдову, звідки знову повертається в Україну перш ніж потрапити у Чорне море. З огляду на важливість Дністра, як джерела питної води для багатьох міст, ситуація загрожує не тільки природному середовищу, а й здоров’ю людей.
Зважаючи на це, особливо нагальним є створення спільної системи збору та обміну інформацією про стан Дністра. З цією метою у Чернівцях зібралися представники водгоспів і гідрометеорологічних служб сімох областей України, територією яких тече Дністер, Держкомітету України з водного господарства, представники міжнародних фундацій та Республіки Молдова.
- Оскільки Дністер перетинає державний кордон двічі, ми особливо зацікавлені в тому, воду якої якості одержуємо з України, і яку навзамін вам повертаємо, - обґрунтовував участь молдовської делегації її керівник Віктор Бужак.
Місцем проведення зустрічі Чернівці стали невипадково. Віднедавна наше місто є своєрідною штаб-квартирою Дністра, оскільки загальне управління річкою покладено на Дністровсько-Прутське управління, розміщене у Чернівцях.
В ході обговорення учасники зустрічі виробили загальну стратегію обміну транскордонною інформацією та підписали відповідну угоду. А фінансуватиме розроблення інформаційної системи Шведська агенція з охорони навколишнього середовища. Чому шведи?
- З проханням про допомогу до шведської сторони звернулися уряди України та Модови, - каже координатор міжнародного проекту «Навколишинє середовище і безпека» Олена Сантер. – Адже Агенція має позитивний досвід, кілька років тому посприявши розробленню аналогічної інформаційної системи щодо Чудського озера. Воно теж є транскордонним, охоплюючи територію Росії й Естонії та впливаючи на басейн Балтійського моря.