| 7 днів Дністром |
Сторінка 2 з 8
 День перший Настав день наміченого старту. Нас повний комплект, а човна другого ще нема. Тут же, на базарі, був куплений другий вініловий човен і ми почали пакувати речі в «Жигулі» нашого друга, Любомира Федунківа. Він погодився доставити всіх нас до Галича, звідки заплановано стартувати. Це була така метушня, що смішно згадувати. То забули відеокамеру – побігли, принесли. То виявилось що є радіоприймач набагато компактнішй за той що взяли. Побігли, поміняли. Все, рушаємо. Треба зняти памятний момент від’їзду з Бурштина. Камера! Мотор! Оп-па! А касети в камері нема! Побігли, принесли і вже нічого не фільмуємо, бо касета виявилась неперемотаною. Їдемо в піднесеному настрої, одночасно перемотується касета. До місця старту прибули о 10 год. Розпрощались з Любчиком і потягли свої манатки на берег Дністра. Метрів за сто нижче ще одна група вже відчалювала від берега. Розклали човни, Богдан та Петро заходились їх накачувати, а ми з Русланом пішли по галицьких магазинах, продукти скуповувати. Старт 12.10.  Погода похмура, хоча без дощу. Не зважаючи на це, нас аж розпирало від задоволення. Мрія стала реальністю. Потрохи заспокоїлись та почали звертати увагу на незручності. Зокрема це управління цими китайськими галушками, які крутились як дзига від кожного помаху весла. Рівно човни вести було не можливо, тому більше йшли самосплавом розглядаючи краєвиди Дністровських берегів. Зграйка білих чапель що вишикувались в рядочок на мілині віддзеркалювалась у рівних водах Дністра. Велика рибина вискочила з води і гучно плюснулась. Богдан швиденько зібрав спінінг і закинув з корми. Сушим весла і милуємось красою Дністра. Раптом вудлище дугою: -Риба! -Хрен там! Зацеп! Рибка не ловилась, тому ми віддались на волю течії. Так сплавлялись близько години. Підійшов час обіду і ми зійшлись човнами до купи. Зв’язали бортами. Розклались. Гарненько перекусили хліба з сальцем та часничком. Трохи полежали і вирішили човни не розв’язувати. Це було геніальне рішення! Зв’язані човни йшли рівненько і коли налягти на весла по двох з кожного борту швидкість відчутно збільшувалась. Налягали часто, бо просто рух по течії був настільки малим, що здавалось ніби стоїмо на місці.  За поворотом розгледіли помаранчевий рятувальний пліт. Підгрібаючи ми швидко нагнали його. Виявилось їх два. Привітались з екіпажем. Перекинулись словами про те що з плоту не видно краєвидів, на що вони відповіли – зате дощ не страшний.  Побажали їм щасливого плавання, обійшли і погнали далі. Незабаром нас обійшли хлопці з Вінниці на каркасній байдарці-двійці. Ми тільки позаздрили їхній швидкості, не те що наші шлапаки. Та це ні скільки нас не збентежило. Радість від подорожі вже не покидала до самого її кінця.  Сплав Дністром. Проходження перекатів.Найбільше задоволення в нас викликало проходження перекатів. Там і течія стрімкіша і лавірувати треба було вправно аби триматись на струмені. Щоправда, кілька раз перекати були такі мілкі , що ми змушені були іти в брід, поряд з човнами.  Сталася одна кумедна пригода. Треба сказати що серед нас курцем був тільки Петро. Коли він перший раз захотів закурити, ми всі запротестували: - Човен пропалиш! - Не пропалю. Отже, заклавши до писка чергову цигарку, Петро заходився видобувати вогонь зі своєї запальнички. А вона не запалюється. Просить в нас вогню. І тут виявляється що з усіх нас лиш я взяв сірники. Як належиться, у футлярі зпід фотоплівки. Туди ж запхнув і чиркало. Бере Петро мої сірники, відкриває, дістає сірник, витягує трохи чиркало і чиркає... Миттєвий спалах і всі сірники одразу стали використаними. Петро навіть прикурити не встиг. Ми залишились без засобів добування вогню. Перша вимушена зупинка в с. Маріямпіль. Петро з Русланом йдуть в магазин, а ми з Богданом пробуємо ловити рибу. До речі, Петро мав вернутись з пивом за спалені сірники. Прийшло пиво. Рибка так і не клюнула, зате ми клюнули трохи пива. Надпиті пляшки поприв’язували до корми і відчалили.  Сонце вже рухалось до заходу і ми визираєм місце для ночівлі. Запримітили містечко одразу за невеличким порогом, який нам додав трохи драйву при проходженні.  Намет поставлений, дрова назбирані. Поки я готую вечерю, хлопці шморгають спінінгами нижче порогу. Пообривали майже всі блешні і твістери, з тим і сіли до вечері. |
||||||||||
| ← Відпочинок на Дністрі | Тиждень на Дністрі → |