Дельта Дністра пересохне. Зникнуть деякі види флори та фауни.  Мільйонна Одеса та все Нижнє Подністров'я залишуться  без достатньої кількості безпечної для життя та здоров'я питної води. Усе це – наслідки діяльності гідроакумулюючої електростанції. І це  не фантастика. Далекого 1986 року таке вже було. Зло, що завдало тоді шкоди Дністру, – Дністровська ГЕС. Втім,  ця ГЕС – зло давнє і вже, на жаль, звичне. На сьогоднішній день є ще можливість запобігти апокаліпсису.  За 8 кілометрів від старої греблі завершують зводити нового монстра: гідроакумулюючу електростанцію. Вона лише посилить той нищівний вплив на природу, який їй вже понад два десятиліття завдає Дністровська ГЕС. Відтак тепер вже нове покоління  українців матиме можливість пережити те, що трапилося двадцять років тому. Пуск першого агрегату Дністровської ГАЕС, який заплановано на кінець 2007-го року, стане ще одним кроком на шляху до екологічної катастрофи. Кожне спекотне літо стане зоною лиха для велетенського регіону пониззя Дністра, а одна із найкрасивіших та найчистіших річок України та Бессарабії перетвориться на інваліда з плаваючим сміттям та захаращеними звалами берегами. Прекрасні луки та пагорби Буковини – у болота з кровососами. Змальована тут воістину апокаліптична картина може стати реальністю, якщо не відмовитися від добудови Дністровської ГАЕС, – переконують експерти Національного екологічного центру України /CEE Bankwatch Network Надія Шевченко, Віктор Мельничук та Олексій Пасюк, які у грудні 2006 року оприлюднили доповідь з рекомендаціями "відмовитися від підтримки цього проекту". Пропоную ознайомитися  з доповіддю у скороченому вигляді. 

"Потребу у добудові Дністровської ГАЕС обгрунтовують зростанням виробництва електроенергії, здебільшого за рахунок пріоритетного розвитку атомної енергетики, як це передбачає "Енергетична стратегія України на період до 2030 року", затверджена Кабінетом Міністрів України ще у березні 2006 р. Вона, зокрема, передбачає спорудження до 2030 року 22 (!) нових блоків АЕС. І це, нагадаємо, в країні, яка вже одного разу постраждала від Чорнобиля. Частку електроенергії, що вироблятимуть АЕС, планується зберегти на рівні майже 52-х відсотків. Оскільки атомні електростанції не є маневреними генеруючими потужностями (хоча керівництво "Енергоатома" обіцяє, що нові реактори такими будуть), то виникає проблема регулювання пікових навантажень у мережі. Бо АЕС не в змозі швидко зменшити виробництво електроенергії у випадку зменшення попиту на неї. Відтак для вирівнювання навантаження у мережі потрібні маневрові електростанції – ГЕС, ТЕС, ГАЕС. Їх взагалі можна на деякий час "погасити", а при потребі швидко запустити. (Згідно з існуючими нормами, маневрові потужності мають становити 16-17% усієї енергосистеми, в Україні вони, у зв'язку із експансією атомників, становлять лише 10). Саме для цього Стратегія передбачає введення регулюючих потужностей – ГАЕС, будівництво яких було розпочато ще за радянських часів: у тому числі Дністровської. Проте екологи переконані: добудова ГАЕС є сумнівним, неймовірно дороговартісним (йдеться мало не про мільярд (!) доларів) і неповним рішенням проблем українського енергетичного сектору. Адже це саме завдяки будівництву Дністровської ГАЕС в Україні остаточно запанує енерговитратна економіка на догоду "атомному лобі", – переконують експерти. Бо чи не єдина причина фінансування цього проекту – спроба централізовано вирішити проблеми надмірної залежності вітчизняної енергетики від "мирного атома". Замість запровадження енергозберігаючих технологій, модернізації існуючих теплоелектростанцій, що працюють на вугіллі, Стратегія передбачає збільшення виробництва електроенергії за рахунок пріоритетного розвитку атомної енергетики, що суперечить світовим тенденціям. (Україна – серед світових лідерів використання енергії на одиницю ВВП та має втричі нижчу енергоефективність, ніж промислово розвинуті країни світу. Для прикладу, рівень енергоефективності, якого має сягнути Україна у 2030 році, що закладено до Стратегії, досягнуто у сусідній Польщі вже сьогодні). Для чого, питається, спочатку виробляти електрику, спалюючи обмежені паливні ресурси, щоб потім зберігати її на ГАЕС, втрачаючи значну частину, коли можна просто цей надлишок не виробляти? Тобто замість того, щоб відмовитися від джерела проблеми, автори пропонують лише дороговартісне технічне рішення для її пом'якшення.

Необхідно врахувати те, що ГАЕС споживає більше електроенергії, ніж виробляє.  "Але навіть успішна реалізація проекту зовсім не означатиме економічно грамотного вирішення енергетичних проблем, які через 20-30 років постануть перед Україною. Наприклад, інтеграція до європейського енергетичного ринку може призвести до росту нічного тарифу на електроенергію за рахунок можливості її експорту, що з огляду на великий строк окупності Дністровської ГАЕС підірве економічні засади функціонування станції. А тут ще Молдова не визнає суттєвість сучасного (з 1991 р.) внеску України в розбудову Дністровського гідроенергокомплексу, а також має плани претендувати на 20% електроенергії, яка вироблятиметься гідровузлом. Але ж ГАЕС – це не самостійне джерело енергії, а лише дороговартісний акумулятор, що зберігає енергію, вироблену іншими джерелами. Принцип її діяльності умовно виглядає так: спочатку ГАЕС, використовуючи надлишок електроенергії об'єднаної енергосистеми, наприклад, у нічний час, коли на неї менший попит і вона теоретично дешевша, закачує 32,7 млн куб. метрів води у верхню технічну водойму, що знаходиться на висоті 150 метрів над нижньою, таким чином створюючи запас потенційної енергії. Потім, спускаючи воду через турбіну у нижню технічну водойму, отримує електрику як на звичайній ГЕС, і продає її вже в пік споживання значно дорожче. Проте, варто врахувати, що ГАЕС споживає більше електроенергії для закачування води в басейн, ніж потім виробляє, спускаючи воду назад до водоймища. Загалом ГАЕС повертає лише 70-75 відсотків використаної електроенергії, а 25-30 відсотків втрачається. Варто також пам'ятати, що повна проектна потужність Дністровської ГАЕС у турбінному режимі складає 2268 МВт, у насосному – 2947 МВт. Тобто при відсутності надлишкової електроенергії ГАЕС споживатиме більше електроенергії (в т.ч. виробленої за допомогою дефіцитного викопного палива – вугілля і газу) для закачування води в басейн, ніж вироблятиме. Якщо додати 20-відсоткові втрати під час перегону струму на відстань – враховуючи віддаленість Дністровської ГАЕС від основних неманеврених енергогенеруючих потужностей – Рівненської, Хмельницької та Південно-Української АЕС, то можна очікувати, що ефективність використання ГАЕС буде ще меншою". 

Як наслідок діяльності добудови ГАЕС - загинуть цілі галузі та традиційний спосіб життя. "Необхідність добудови ГАЕС також обгрунтовують повною залежністю Новодністровська від будівництва станції. Дійсно, більшість мешканців містечка пов'язують створення робочих місць та збільшення міського бюджету саме з будівництвом Дністровського комплексу. Проте це відбувається за рахунок безпеки значно більшої частини населення країни, бюджету держави та збільшення тарифів на електрику, тобто за рахунок інших громадян України. (Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, до тарифу ДАЕК "Дністрогідроенерго" у 1999 році було додано 1 копійку до вартості кіловат-години для накопичення коштів для добудови Дністровської ГАЕС. У 2006 році ця надбавка вже до тарифу ВАТ "Укргідроенерго" була збільшена до 2 копійок. Крім того, використовуються накопичення спеціального фонду бюджету, що отримують від надбавки на тариф електроенергії, виробленої іншими компаніями). Навіть безпосереднє субсидування міста Новодністровська коштувало б решті українських платників податків дешевше, ніж створення робочих місць за рахунок будівництва об'єкта, економічна доцільність якого сумнівна. Незрозуміло також і те, чому населення повинно сплачувати за ще недобудовану ГАЕС, тоді, коли витрати на будівництво мали би повертатися з прибутків від роботи станції. 

Негативні соціальні наслідки не вичерпують лише переліченими. Акумулююча станція боляче вдарить по економіці регіону. Загинуть цілі галузі та традиційний спосіб життя. Постраждають не лише домогосподарства, які виселять (!) із зони затоплення, а сільське господарство та рекреаційно-туристичний бізнес загалом. Наразі проект будівництва Дністровської ГАЕС передбачає перенесення 271 двора з кількох населених пунктів Вінницької та Чернівецької областей, зокрема, з Ожевого, Василівки, Волошкового, Бернашівки та Козлова, які розташовані в зоні впливу ГАЕС. Через зношеність будівель в усіх випадках відселення передбачено будівництво нових будинків. При цьому 191 будівля споруджується будівельниками ГАЕС. Ще 80 сімей будують собі нове житло власними силами з отриманням відповідних компенсацій. Про точну кількість осіб (приватних та державних власників землі та орендарів), які зазнають збитків у результаті спорудження ліній електропередач, які підводитимуть до ГАЕС, не буде відомо до завершення технічного проекту. Якщо виходити з припущення, що побудова однієї опори може завдати збитків одному власнику (81 м кв. для натяжних опор і 52 м кв. для проміжних опор), то збитків можуть зазнати ще 280 осіб.
Внаслідок замулення ложа Дністровського водосховища та різких коливань рівня води в одному з головних рекреаційно-туристських центрів Подністров'я незабаром сформуються трясовинні ділянки. Все це повністю позбавить береги водойми і саму водойму будь-якого рекреаційно-господарського значення та погіршить загальну санітарно-епідеміологічну ситуацію в регіоні. Внаслідок штучного зниження рівня води у руслі та пониззі Дністра морська вода може сягнути рівня Одеського водозабору, що викличе додаткові проблеми з питною водою не лише у мільйонній Одесі, а у всьому регіоні".

Існує ще геологічна небезпека даного проекту. Сейсмічна активність може призвести до руйнування гідроспоруд. "Окрім неправильно визначених енергетичних пріоритетів країни, експертів також непокоїть, як саме поведе себе річка. Проектній документації, а також запевненням всіх керівників Дністровської ГАЕС, включаючи технічні служби, які заперечують можливі серйозні наслідки внаслідок гіпотетичної аварії на ГАЕС для русла Дністра нижче ГЕС-2 та прилеглих територій, екологи не вірять. Вони переконані, що комплекс взагалі не можна було будувати у такому місці, бо він техногенно небезпечний. Адже місце, де споруджується Дністровська ГАЕС – це геологічно непередбачуваний регіон. Висока природна сейсмічна активність в зоні будівництва, до 6-8 балів, може призвести до руйнування зовнішніх та підземних гідроспоруд, зміщення водоводів, руйнування ложа верхньої технічної водойми ДГАЕС тощо. Науковці не можуть математично обрахувати усі ризики у випадку землетрусів та зсувів у породах, які мають схильність до утворення природних печер, карстів. А верхня технічна водойма ГАЕС облаштовується саме в районі активного карсту на вапнякових породах. Будівельний майданчик розміщено на ділянці з надзвичайно складними інженерно-геологічними умовами. Ложе верхньої технічної водойми знаходиться на карстових порожнинах, де відбуваються новітні процеси карстоутворення (карстові лійки). Згідно з висновком держекоекспертизи 1997 року, ложе та стінки водойми мають невеликий запас стійкості та високу здатність до фільтрації водних мас. За свідченнями чернівецького спелеолога п. В. Коржика (Західно-Українська регіональна спілка горизонтальної спелеології) під котлован веде одна з текто-карстових порожнин. Ним особисто також було описано там дві карстові лійки. Навіть без сейсмічної активності в горах Вранча (Румунія) існує реальна загроза розмиву обвалування чаші верхнього басейну Дністровської ГАЕС". 

"Щодо можливих негативних екологічних наслідків, то даний конкретний проект загрожує збезводненням пониззя Дністра, що призведе до катастрофічних наслідків для екології всього регіону. Зокрема для плавневої системи Дністра, яка охороняється Рамсарською конвенцією, викличе проблеми з питною водою, що, в свою чергу, може спричинити виникнення епідемій. Замулення ложа Дністровського водосховища у його верхній частині, в районі Хотина і діючих водозаборів вже зараз у 3-4 рази перевищує розрахункові темпи. Внаслідок цього, а також різких коливань рівня води, тут незабаром сформуються трясовинні ділянки з місцем масового виплоду кровососів. Наразі нижче греблі Дністровської ГЕС вже зафіксовано зміни гідрологічного і температурного режиму в екосистемах Дністра. А нестача води у дельті Дністра стала регулярним явищем. З будівництвом Дністровської ГАЕС ситуація лише погіршиться. 

Деформація повеневого ритму в пониззях Дністра – несинхронізовані з кліматичними умовами і біологічними ритмами санітарні попуски води з Дністровського водосховища (понад 3 млн куб. м) негативно впливають на гідрохімічний режим лиману. Незважаючи на щорічні спроби налагодити організацію екологічних попусків води у нижній Дністер, тут регулярно фіксують факти обсихання і загибелі величезної кількості ікри, що негативно позначається на видовому складі іхтіофауни та її запасах. (Місцеві органи влади Молдови вже зараз вимагають від енергетиків зменшити обсяги попусків води до 1,6 млн куб. м, з огляду на підтоплення надмірно забудованої заплави ріки Дністер на ділянці нижче від ГЕС-2 до Дубосарської ГЕС). У зв'язку із майже повним знищенням кормової бази (в результаті експлуатації ГАЕС планктон винищується на 99 відсотків) існування іхтіофауни як у водосховищі ГАЕС, так і в буферному водосховищі, взагалі виглядає проблематичним. У критичні маловодні роки, які трапляються раз на 12 років, можуть розвинутись незворотні екологічні явища: скорочення та вимирання видів риби і дичини. Так само можна буде поставити хрест на вже затвердженій державній програмі створення Національного природного парку "Нижньодністровський", до якого мала би увійти дельта Дністра – ключова територія екомережі загальнодержавного та міжнародного значення". 

Противники спорудження Дністровської ГАЕС переконують, що, через непрозорість прийняття рішень, суспільство не може цілком довіряти висновкам екологічної експертизи проекту. Перша з яких, здійснена ще в часи СРСР у 1984 році, не відповідає вимогам чинного законодавства України, а з проведеної у листопаді 2005 року невідомо куди зникли 17 суттєвих застережень попереднього Висновку державної екологічної експертизи 1997 року. Зважаючи на цю обставину та час, за який було ухвалено останній позитивний висновок (лише 20 днів), екологи підозрюють зацікавлені сторони у "попередній змові". Якщо проект не несе загрози довкіллю, тоді чому громадські слухання по ньому здійснюються практично без анонсування, в незручному місці та переносяться у часі, – цікавляться експерти? І це незважаючи на те, що проблема добудови Дністровської ГАЕС стосується мешканців усього басейну Дністра: у першу чергу мешканців Вінницької, Чернівецької, Одеської, Тернопільської, Хмельницької областей України, Республіки Молдова та Придністров'я. Гіпотетичне фінансування проекту добудови Дністровської ГАЕС Світовим банком екологи розцінюють, як намір банку законсервувати існуючу в Україні з радянських часів неефективну та масштабну енергетичну систему. Відтак  кошти банку не є ефективною інвестицією в український енергетичний сектор, бо підтримують помилковий напрямок його розвитку і лише ляжуть важким тягарем на державний зовнішній борг. Світовий банк мав би направити свої зусилля на реформування енергетичного сектору, створення належної системи управління енергоринком та підтримку проектів підвищення енергоефективності української економіки.